плодоносити
ПЛОДОНО́СИТИ, ить, недок.
Давати плоди (у 1, 3 знач.).
Цитрусові рослини – лимони, апельсини та інші – не тільки добре ростуть і прикрашають кімнату, а й при правильному догляді рясно плодоносять (з наук. літ.);
Дуже цікаво розповіла [Оля], як можна омолодити стару яблуню, яка вже перестала плодоносити (О. Донченко);
І плодоносить для прийдешніх літ, і ми його покликання свідомі: Братерства нашого насущний хліб На кожному столі у спільнім домі (М. Сингаївський).
Словник української мови (СУМ-20)