плюхкати

ПЛЮ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. без прям. дод. Те саме, що плю́хати.

Плюхкає в розчин цеглина (О. Кундзич).

2. що і без прям. дод. Те саме, що плю́скати 3.

Піди до моря та плюхни од себе води, то буде тобі [чортові] товариш. От прийшов він, хлюпнув, дивиться, стоїть такий, як і він; давай він тоді плюхкать (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. плюхкати — плю́хкати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. плюхкати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 неперех. Те саме, що плюхати. 2》 перех. і неперех. Те саме, що плюскати 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плюхкати — ПІРНУ́ТИ (швидко зануритися у воду або в якусь іншу рідину перев. з головою), ВПІРНУ́ТИ (УПІРНУТИ), ПОРИ́НУТИ, НИРНУ́ТИ розм., ПУРНУ́ТИ розм., КА́НУТИ перев. поет., ДА́ТИ НУРКА́ діал.; ШУБО́ВСНУТИ, ШУБО́ВСНУТИСЯ, ХЛЮ́ПНУ́ТИСЯ, ПЛЮ́СНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. плюхкати — ПЛЮ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. неперех. Те саме, що плю́хати. Плюхкає в розчин цеглина (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 227). 2. перех. і неперех. Те саме, що плю́скати 3. Піди до моря та плюхни од себе води, то буде тобі [чортові] товариш.  Словник української мови в 11 томах
5. плюхкати — Плю́хкати, -каю, -єш гл. = хлюпати. Піди до моря та плюхни од себе води, то буде тобі (чортові) товариш. От прийшов він, хлюпнув, дивиться, стоїть такий, як і він; давай він тоді плюхкать. Драг. 42.  Словник української мови Грінченка