пляж

ПЛЯЖ, у, ч.

Прибережна смуга моря, озера, річки або іншої водойми, зручна для купання, сонячних ванн.

Всі разом кинулися до теплих хвиль, що з шелестом набігали прозорими бганками на піскуватий пляж (З. Тулуб);

Євпаторійська затока на більшій частині своєї берегової лінії має невисокі береги, облямовані широкими смугами пляжів (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. пляж — пляж іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пляж — див. БЕРЕГ.  Словник синонімів Караванського
3. пляж — [пл'аж] -жу, ор. -жеим, м. (на) -ж'і, р. мн. -ж'іў  Орфоепічний словник української мови
4. пляж — -у, ч. Прибережна смуга моря, озера, річки, зручна для купання, сонячних ванн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пляж — Припай  Словник чужослів Павло Штепа
6. пляж — Пляж, пля́жу, -жеві, на -жі; пля́жі, -жів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. пляж — (франц. plage – узмор’я) зручна для купання прибережна смуга моря, озера, річки.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. пляж — Прибережна смуга, яка лагідно спадає у бік м. або оз.; поверхня — пісок, гравій, галька, черепашник; під час штормів і припливів п. заливають хвилі.  Універсальний словник-енциклопедія
9. пляж — ПЛЯЖ, у, ч. Прибережна смуга моря, озера, річки, зручна для купання, сонячних ванн. Всі разом кинулися до теплих хвиль, що з шелестом набігали прозорими бганками на піскуватий пляж (Тулуб, В степу..  Словник української мови в 11 томах