побанити

ПОБА́НИТИ, ню, ниш, кого, що, діал.

Док. до ба́нити.

– Постригли [Валер'яна], побанили, витверезили і відпустили (Є. Кравченко);

Кущ пішов, і Оленка ледве не заплакала, а потім сказала мені: “Якщо побаниш Семенка, попередь...” (із журн.).

Значення в інших словниках

1. побанити — поба́нити дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. побанити — див. побити  Словник синонімів Вусика
3. побанити — -ню, -ниш, перех., діал. Док. до банити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. побанити — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. побанити — ПОБА́НИТИ, ню, ниш, перех., діал. Док. до ба́нити. — Постригли [Валер’яна], побанили, витверезили і відпустили (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 177).  Словник української мови в 11 томах
6. побанити — Побанити, -ню, -ниш гл. Помыть (посуду, утварь, мебель, мясо, овощи и пр.). Мнж. 121. Ложечки побаню. Мнж. 32. Горшки побаню. Г. Барв. 356. В роті побанити.  Словник української мови Грінченка