побгати
ПОБГА́ТИ, а́ю, а́єш, що.
1. Док. до бга́ти 1–3.
Побгати сорочку.
2. док., діал. Наліпити з тіста пирогів, вареників і т. ін.
Прихвачусь [швидко візьмуся] мерщій до тіста, пироги побгаю (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)