поблеклий

ПОБЛЕ́КЛИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. акт. до побле́кнути;

// у знач. прикм.

О. Нестор .. витріщився на паню своїми поблеклими очима (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. поблеклий — побле́клий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. поблеклий — ПОБЛЕ́КЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до побле́кнути; // У знач. прикм. О. Нестор.. витріщився на паню своїми поблеклими очима (Фр., VII, 1951, 117).  Словник української мови в 11 томах