побрататися
ПОБРАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Поклястися одне одному у взаємній дружбі, назватися братами.
– Як не одрізняй себе од миру, а все чоловіку хочеться до кого-небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого. От і побратаються да й живуть довіку вкупі, як риба з водою (П. Куліш);
– Спасибі тобі, козаче, дай руку, побратаємось! – чоловік простягнув руку .. – Вибачай чоловіче, – одрізав січовик, – хоч мені тебе й жаль, а .. Каїнові руки не подам і побратимом не буду (О. Стороженко);
// Близько зійтися, виявити до кого-небудь братні почуття.
Ченці запрошували Копронідоса до себе на чай та на закуску і побратались з ним (І. Нечуй-Левицький);
Тепер вони взагалі один без одного не могли й кроку ступити, так здружились та побратались (Ю. Збанацький);
* Образно. Туга знов побраталась зі мною: Бо надії дурні позгасали... (П. Грабовський).
2. Припинити воєнні дії і обмінятися знаками дружби (про солдатів ворожих армій).
Словник української мови (СУМ-20)