побринькати
ПОБРИ́НЬКАТИ, аю, аєш, док., рідко.
Бринькати якийсь час.
Довбня .. витяг скрипку, побринькав на струнах, повів раз смичком і почав настроювати (Панас Мирний);
– Як хто з нас буде – скажім для прикладу “щербатим горщиком”, то це напевно ти. От тоді побринькаєш губами, а ми послухаємо (Н. Королева).
Словник української мови (СУМ-20)