побрязкотіти

ПОБРЯЗКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док.

Брязкотіти якийсь час.

На вулиці він потягнув Василя до кіоска з водою .. Побрязкотів перед продавщицею монетками, блиснув зубами, гукнув: – Дві склянки нечистої! (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. побрязкотіти — побрязкоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. побрязкотіти — -очу, -отиш, док. Брязкотіти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побрязкотіти — ПОБРЯЗКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Брязкотіти якийсь час. На вулиці він потягнув Василя до кіоска з водою.. Побрязкотів перед продавщицею монетками, блиснув зубами, гукнув: — Дві склянки нечистої! (Загреб., Спека, 1961, 16).  Словник української мови в 11 томах