побідкатися
ПОБІ́ДКАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
Бідкатися якийсь час.
Побідкалась старенька, стала жалувати дітей (С. Васильченко);
Вчора у мене помер тесля, – побідкався Гарбуз. – Гарний був майстер (П. Кочура);
Зійдуться вечором на посиденьки свої, опачинецькі, за старим життям пожуряться, новим побідкаються (А. Михайленко);
– Таке життя, що й розповідати нічого. – Ну-ну, ще побідкайся, що зле тобі, я послухаю. – Окинула Гната м'яким поглядом (І. Нижник).
Словник української мови (СУМ-20)