Словник української мови у 20 томах

поверхневий

ПОВЕРХНЕ́ВИЙ, а, е.

Який розміщується, перебуває, відбувається і т. ін. на поверхні чи недалеко від поверхні чого-небудь.

У сільській місцевості для забезпечення водою потрібно використовувати підземні джерела, де води вищої якості порівняно з поверхневими (з наук. літ.);

Поверхневі морени утворюються з матеріалу, що його льодовик несе на собі (з наук. літ.);

Платина довго була єдиним каталізатором, який застосовувався для поверхневого горіння (з наук.-попул. літ.);

// Який здійснюють на невеликій глибині від поверхні землі.

При поверхневому обробітку посіви більше засмічуються бур'янами (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поверхневий — поверхне́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. поверхневий — ПОВЕРХНЕВИЙ – ПОВЕРХОВИЙ Поверхневий. Який перебуває, відбувається і т. ін. на поверхні чи недалеко від неї, на невеликій глибині від поверхні землі тощо: поверхневі джерела, поверхневий обробіток посівів, поверхневе дихання. Поверховий1.  Літературне слововживання
  3. поверхневий — [повеирхневией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
  4. поверхневий — -а, -е. Який розміщується, перебуває, відбувається і т. ін. на поверхні чи недалеко від поверхні чого-небудь. || Який здійснюють на невеликій глибині від поверхні землі. Поверхневе дихання — неглибоке дихання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поверхневий — ПОВЕРХНЕ́ВИЙ, а, е. Який розміщується, перебуває, відбувається і т. ін. на поверхні чи недалеко від поверхні чого-небудь. У сільській місцевості для забезпечення водою потрібно використовувати підземні джерела...  Словник української мови в 11 томах