повивозити

ПОВИВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., кого, що.

1. Вивезти звідкись усе або багато чого-небудь.

Якось пізнього вечора, щоб ніхто не бачив, Сергієнко повивозив їх [паски] і в Буг повикидав (М. Стельмах);

Молодших від неї доярок ні у Гончарисі, ні в усьому Старосинявському районі не було. Звісно, й досі доїла б, якби не повивозили корів із ферми (з газ.).

2. Везучи, доставити звідкись, кудись, у якесь місце все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Повивозили [гній] з господарства (В. Кучер);

Повивозити дітей на прогулянку.

Значення в інших словниках

1. повивозити — повиво́зити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повивозити — -ожу, -озиш, док., перех. 1》 Вивезти звідкись усе чи багато чого-небудь. 2》 Везучи, доставити звідкись, кудись, у якесь місце все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. Повивозити дітей на прогулянку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повивозити — ПОВИВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., перех. 1. Вивезти звідкись усе або багато чого-небудь. Якось пізнього вечора, щоб ніхто не бачив, Сергієнко повивозив їх [паски] і в Буг повикидав (Стельмах, II, 1962, 326).  Словник української мови в 11 томах
4. повивозити — Повивозити, -жу, -зиш гл. Вывезти (многое). А хазяїн так загуляв, що й усі можна бочки повивозити. Рудч. Ск. II. 151.  Словник української мови Грінченка