Словник української мови у 20 томах

повикочувати

ПОВИКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Викотити все або багато чого-небудь.

– Міщане повикочували на улицю бочки з пивами, з медом, з горілкою (П. Куліш).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. повикочувати — повико́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повикочувати — -ую, -уєш, док., перех. Викотити все чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повикочувати — ПОВИКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Викотити все або багато чого-небудь. — Міщане повикочували на улицю бочки з пивами, з медом, з горілкою (П. Куліш, Вибр., 1969, 161).  Словник української мови в 11 томах
  4. повикочувати — Повикочувати, -чую, -єш гл. Выкатить (во множ.). Бочки меду та горілки повикочувані. Рудч. Ск. II. 81. Бочками повикочували венгерське вино. Стор. МПр. 146.  Словник української мови Грінченка