повиловлювати

ПОВИЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що.

1. Ловлячи, витягти, видобути звідкись усе або багато чого-небудь.

2. Ловлячи, винищити всіх або багатьох.

Вони дістали змогу зіграти мар'яж, а після мар'яжу – турбувати своїх сторожів проханнями, аби ті повиловлювали бліх у їхніх сінниках (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

// Спіймати, захопити з певною метою всіх або багатьох.

– Коли ж пани захотіли бути хитрішими за дідька – панувати над усіма, – їх чорт повиловлював уночі на балах, повкидав у свій мішок, зав'язав та й полетів до моря топити (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. повиловлювати — повило́влювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повиловлювати — -юю, -юєш, док., перех. 1》 Ловлячи, витягти, видобути звідкись усе чи багато чого-небудь. 2》 Ловлячи, винищити всіх чи багатьох. || Спіймати, захопити з певною метою всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повиловлювати — ПОВИЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Ловлячи, витягти, видобути звідкись усе або багато чого-небудь. 2. Ловлячи, винищити всіх або багатьох.  Словник української мови в 11 томах