повимирати
ПОВИМИРА́ТИ, а́є і рідко ПОВИ́МЕРТИ, мре, док.
Вимерти (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).
Товариство його [Ігнатове] недавно отсе в холеру повимирало (П. Куліш);
[Одарка:] Як же небо захмариться і моєї зірочки не видко, то мені так важко стане, ніби навкруги мене все повимре (М. Кропивницький);
– Чи вони там повимирали всі, чи подались кудись: два листи написав їм, а вони мовчать, мов заціпило їм! – скаржився часто Порфирій Іванович (Б. Антоненко-Давидович);
А тепер і людей рідко, – вже повимирали (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)