повлазити

ПОВЛА́ЗИТИ, имо, ите і ПОВЛІЗА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

Влізти (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).

Тільки повлазили всі шершні в нору, лисиця взяла каменючку, туго заткнула нору (з казки);

Бавовнярі з агрономами та всякими представниками від зацікавлених громад та організацій давно повлазили в накриті арби (Іван Ле);

– Пригощали нас там добре, – казав Пелех. – Як випили на потуху, ледве в сани повлазили... (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. повлазити — повла́зити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повлазити — -имо, -ите і повлізати, -аємо, -аєте, док. Влізти (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повлазити — ПОВЛА́ЗИТИ, имо, ите і ПОВЛІЗА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Влізти (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Тільки повлазили всі шершні в нору, лисиця взяла каменючку, туго заткнула нору (Укр.. казки, легенди..  Словник української мови в 11 томах
4. повлазити — Повлазити, -зимо, -зите гл. Влѣзть (во множествѣ). Душа вилетіла, а чорти повлазили в тулуб та й сидять. Рудч. Ск. І. 69. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.  Словник української мови Грінченка