повногрудий
ПОВНОГРУ́ДИЙ, а, е.
Який має повні груди.
Назад вертають повногруді дівчата (М. Коцюбинський);
На асфальті біля фонтана хлоп'ята годували сірих повногрудих голубів (В. Собко);
Тепер вона мати, молоденька, повногруда, усміхнена мати (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)