поворотний
ПОВОРОТНИ́Й, а́, е́, рідко.
Те саме, що поворотки́й.
– Все якісь не швидкі [наймички], не поворотні, не моторні... (Панас Мирний).
ПОВОРО́ТНИЙ, а, е.
1. Який служить для повертання чого-небудь.
При складних рельєфах шляхів і великій протяжності ліній тяговий трос підвішується на підтримуючих роликах, на поворотах встановлюються спеціальні поворотні ролики (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Який докорінно змінює щось; переломний.
Поворотний момент;
Поворотний етап.
3. Який веде назад; зворотний.
Олекса Петрович, переговоривши із Швачеком, негайно ж пішов у поворотну дорогу (Є. Кротевич);
// Який повертається назад.
Поворотний поїзд.
4. мед. Який повторюється, відновлюється (про хворобу).
Поворотний тиф.
Словник української мови (СУМ-20)