повпихати
ПОВПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.
Впхнути всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
Повпихала обох швидче [швидше] в хату та й двері причинила (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ПОВПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.
Впхнути всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
Повпихала обох швидче [швидше] в хату та й двері причинила (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)