повпрівати

ПОВПРІВА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Упріти (про всіх або багатьох).

Наймички аж повпрівали, бігаючи то з пекарні, то в пекарню (А. Свидницький);

– Цілу тобі днину ганяють-гасають [паненята] по саду, по лісі та й по полю, якоїсь лихої клепки носить їх, аж повпрівають (Дніпрова Чайка).

2. кул. Дійти до стану готовності (про все або багато чого-небудь).

Значення в інших словниках

1. повпрівати — повпріва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повпрівати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Упріти (про всіх чи багатьох). 2》 кул. Дійти до стану готовності (про все чи багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повпрівати — ПОВПРІВА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Упріти (про всіх або багатьох). Наймички аж повпрівали, бігаючи то з пекарні, то в пекарню (Свидн.  Словник української мови в 11 томах