повтягати

ПОВТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

1. Втягнути кудись усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Повтягав усі мішки в хату (Сл. Б. Грінченка).

2. Засмоктати, всмоктати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

По Сивашах, що вже повтягували в себе стільки людей, поміж страшними .. трясовинами, де інший і вдень не пройде, Оленчук пройде і в найтемнішу ніч! (О. Гончар).

3. Увібрати, підтягти всередину (голови, животи).

А дівчата всі – так ніби ото бджоли, коли на них димом пхукнути... Голови в плечі повтягали (Остап Вишня);

На голому гіллі акації, що, здавалося, задрімала, стоячи під вікном, мирно сиділи, настовбурчивши пір'я і повтягавши голівки, горобці (Я. Гримайло).

Значення в інших словниках

1. повтягати — повтяга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повтягати — -аю, -аєш і повтягувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Втягнути кудись усе чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. 2》 Засмоктати, всмоктати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. 3》 Увібрати, підтягти всередину (голови, животи).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повтягати — ПОВТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Втягнути кудись усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Повтягав усі мішки в хату (Сл. Гр.). 2. Засмоктати, всмоктати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.  Словник української мови в 11 томах
4. повтягати — Повтяга́ти, -га́ю, -єш гл. Втащить (во множествѣ). Повтягав усі мішки в хату. очі йому повтягало. Ввалились глаза. О. 1862. VI. 59.  Словник української мови Грінченка