Словник української мови у 20 томах

повузити

ПОВУЗИ́ТИ, ужу́, у́зиш, док., що.

Зробити вужчим (див. вузьки́й 1) усе або багато чого-небудь.

Коли б була мати кишені не повузила, були б і в мене широкі рукава (Номис).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. повузити — пову́зити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повузити — -ужу, -узиш, док., перех. Зробити вужчим (див. вузький 1)) усе чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повузити — Повузи́ти, -вужу́, -зи́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повузити — ПОВУЗИ́ТИ, ужу́, у́зиш, док., перех. Зробити вужчим ( див. вузьки́й 1) усе або багато чого-небудь. Коли б була мати кишені не повузила, були б і в мене широкі рукава (Номис, 1864, № 900).  Словник української мови в 11 томах
  5. повузити — Повузи́ти, -жу́, -зи́ш гл. Съузить, сдѣлять уже. Коли б була мати кишені ж повузила, були б і в мене широкі рукава. Ком. II. № 900.  Словник української мови Грінченка