повходити

ПОВХО́ДИТИ і ПОВВІХО́ДИТИ, ить, имо, ите, док.

1. Ввійти кудись, у щось, до когось (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; у багатьох місцях).

Незабаром повходили в хату й другі [товариші Чіпки] (Панас Мирний);

Нараз музика втихла .. та співи перестали, із сусідніх світлиць повходили старші панотчики і старші пані (І. Франко);

Не дуже відчиняючи ворота, всі поввіходили [в клуню] і знову їх зачинили (Б. Грінченко).

2. Проникнути в глибину чого-небудь, просякнути у багатьох місцях.

Повходила кров у землю (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. повходити — повхо́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повходити — і поввіходити, -ить, -имо, -ите, док. 1》 Ввійти кудись, у щось, до когось (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь; у багатьох місцях). 2》 Проникнути в глибину чого-небудь, просякнути у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повходити — ПОВХО́ДИТИ і ПОВВІХО́ДИТИ, ить, имо, ите, док. 1. Ввійти кудись, у щось, до когось (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; у багатьох місцях). Незабаром повходили в хату й другі [товариші Чіпки] (Мирний, II, 1954, 297); Нараз музика втихла..  Словник української мови в 11 томах
4. повходити — Повхо́дити, -димо, -дите гл. Войти (о многихъ). От вони повходили в хату. Рудч. Ск. II. 48.  Словник української мови Грінченка