Словник української мови у 20 томах

повідпадати

ПОВІДПАДА́ТИ, ПООДПАДА́ТИ, а́є, док.

Відпасти (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях).

Тяжка це була дорога, після котрої мені на обох ногах повідпадали нігті на пальцях (І. Франко);

Трактир оддає пусткою, дарма що в ньому є люди. З стільців і столів повідпадав місцями лак (Я. Галан);

Від ліктя і майже до зап'ястя чорніли три довгі струпи. В деяких місцях вони вже повідпадали, і там просвічували свіжі рожеві рубці (В. Малик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. повідпадати — повідпада́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повідпадати — -ає, док. Відпасти (про все чи багато чого-небудь; у багатьох місцях).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідпадати — ПОВІДПАДА́ТИ, а́є, док. Відпасти (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях). Тяжка це була дорога, після котрої мені на обох ногах повідпадали нігті на пальцях (Фр., І, 1955, 18); Трактир оддає пусткою, дарма що в ньому є люди.  Словник української мови в 11 томах
  4. повідпадати — Повідпадати, -даємо, -єте гл. Отпасть (во. множествѣ). Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають. Кв.  Словник української мови Грінченка