поглиблюватися
ПОГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПОГЛИ́БИТИСЯ, иться; мн. погли́бляться; док.
1. Робитися, ставати глибшим (див. глибо́кий 1, 2).
Зростали вали, високі і стрімкі, наче греблі, поглиблювалися рови, і земля з них летіла догори чорними водограями (З. Тулуб);
Гора каміння в підземеллі швидко росла, все більше поглиблювався в стіні отвір (Ю. Збанацький);
Особливо треба дихати носом під час швидкої ходьби у зимові морози, бо при цьому поглиблюється дихання (з навч. літ.);
Затремтіли вогкі блискучі уста, .. тендітно випнулись навколо них від носа дві тонкі зморшки і жалісно поглибились в куточках рота (М. Стельмах).
2. перен. Ставати багатшим, глибшим за змістом, ґрунтовнішим; збагачуватися.
Коли порівнювати один і той самий образ, який малював Саксаганський в різні періоди творчості, то видно, як усе поглиблювався, як усе загострювався його квітучий талант (Ю. Мартич);
В наші дні зв'язки Московського Малого театру з українським мистецтвом поглибились і зміцнились (М. Рильський).
3. перен. Збільшуватися, посилюватися в якому-небудь відношенні.
Потім у них почався розлад, який поглиблювався все далі й далі (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)