погоджатися
ПОГОДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко, ПОГОДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., розм.
1. Те саме, що мири́тися 1.
Може, ти, може, я провинили в слові, .. Прогнівайся, я замовчу, собі покорімся, Без сусідів поговору самі погодімся (М. Шашкевич);
Так пробуде [у опришка гуцул] якийсь час, доки там роди посварені якось не погодяться (І. Франко).
2. Жити в згоді, мирі; уживатися.
Студенти ніяк не могли погодиться між собою (І. Нечуй-Левицький).
3. Домовлятися з ким-небудь про щось.
Погодились бра́ти хуру, та підвод [підвід] нема (Сл. Б. Грінченка);
Погодились на тому, що весілля .. відбудеться ще в батьківському домі (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)