погойдувати

ПОГО́ЙДУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що.

Гойдати обережно, помалу або час від часу.

Чабанські гирлиги, .. мов алебарди, висять рядком під хатою.., і їх злегка коли-не-коли погойдує вітерець (О. Гончар);

Він погойдував на колінах Сергійка, тримав його гаряче тіло у своїх руках (В. Кучер);

Олені сонно погойдували розкішними головами, дожидаючи санної доріжки (О. Ільченко);

Христина ще раз ніяково глянула на парубка, перехопила своє зітхання і, погойдуючи станом, пішла до вітряка (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. погойдувати — пого́йдувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. погойдувати — див. хитати  Словник синонімів Вусика
3. погойдувати — -ую, -уєш, недок., перех. Гойдати обережно, помалу або час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. погойдувати — КОЛИХА́ТИ (злегка ворушити щось гнучке, висяче тощо), КОЛИСА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, МЕТЛЯ́ТИ (МЕТЕЛЯ́ТИ), МАТЛЯ́ТИ (МОТЛЯ́ТИ) розм., ШЕЛЕВІ́ТИ діал., ФА́ЯТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. погойдувати — ПОГО́ЙДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Гойдати обережно, помалу або час від часу. Чабанські гирлиги, ..мов алебарди, висять рядком під хатою..  Словник української мови в 11 томах