погомонювати
ПОГОМО́НЮВАТИ, юють, недок., розм.
Гомоніти час від часу, з якогось часу.
Погомонюють [люди] у старости вибирати [Карпа], а то й в самі старшини (Панас Мирний);
Хлопці уже погомонювали, що Сергій носить при собі щось у боковій спідній кишені і тому став замкнутим, відлюдкуватим (А. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)