погребувати
ПОГРЕ́БУВАТИ, ую, уєш і ПОГРЕ́БАТИ, аю, аєш, ким, чим із інфін., перев. із запереч. не.
Док. до гре́бувати і гре́бати.
– Сідайте, не погребуйте хлібом божим! (О. Стороженко);
Пані не погребувала вдячно поцілувати дівчину і .. пішла за дідом Уласом у двір (Іван Ле);
В перший вечір сів [політрук] з нами всіма за стіл вечеряти, не погребував пшоняним кулешем, який зварила в печі мати (І. Цюпа);
– Хай вам буде так легко на душі, як мені зараз, що ви не погребували старою людиною... (Ю. Яновський);
Дівчата виповнили клуб такими шовками і крепдешинами, що ними й міські модниці не погребували б (Я. Гримайло);
[Захарко:] Коли ж ласка ваша буде, то просимо не погребати повести порядок у нас на весіллі! (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)