подаватися
ПОДАВА́ТИСЯ, даю́ся, дає́шся, недок., ПОДА́ТИСЯ, да́мся, даси́ся, да́сться, док.
1. Відправлятися, вирушати куди-небудь, ідучи, їдучи, відлітаючи і т. ін.
Підкралась [Лисичка] до вікна тихенько, вхопила пиріжок моторненько та й подалась (з казки);
Зважився Максим перебути на шахтах весну до зелених свят, а вже тоді подаватися додому на село (Б. Грінченко);
Поважної ходи Роман не знає: поклич його – підбіжить з підскоком, пошли куди – подасться так, що тільки пісок закурить (С. Васильченко).
2. Приступати до якої-небудь служби, діяльності; вступати кудись, ставати ким-небудь.
– Доведеться вам, отче, подаватися на ступську парафію, – сказав смиренно піп (Григорій Тютюнник);
[Аквіла:] Велика штука – вмерти! Я, мій брате, хотів у гладіатори податись, та Парвус залучив у християни (Леся Українка);
Гурин подався до інституту. Конкретно: енергетичного (Я. Гримайло);
// Збиратися, намірятися що-небудь робити.
[Юрист (встає):] Ні, я піду... (Подається йти, але спиняється) (Леся Українка).
3. Переміщуватися, відхилятися в якому-небудь напрямку, набувати якогось положення.
Аниця піймала ціпко віжки та й держить, аж подається назад (Л. Мартович);
Павло знову відстібує свою баклажку, а обидва гребці кидають дрючки, так і подаються до нього грудьми (В. Кучер);
Червоная, ой, та калинонька На яр подалася (з народної пісні);
Він [вовк] раптом витяг шию, подавсь наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру (М. Коцюбинський);
Натовп подався назад. Галас упав, ущух (М. Куліш);
// Відступати з військових позицій.
З настанням сутінків під зливою вогню декотрі [воїни] стали подаватися назад (О. Гончар);
Здригнулись німці й подалися назад, не маючи сили витримати з двох боків такого шаленого натиску (М. Старицький);
// Рухатися під дією напору, удару і т. ін.
Рибалки зійшлися у кучу і почали тягти невід. Грузько-важко подавався він уперед (Панас Мирний);
Шпурнув [хлопець грудку] угору. Високо, високо, гудючи [гудучи], подалася грудка, хлопці наставили руки, щоб ловити (Панас Мирний);
// перен. Відходити, розташовуватися на дальшій відстані від чого-небудь.
Зараз за тим островом скелясті високі береги оступаються од річки, подаються трохи на боки (І. Нечуй-Левицький).
4. Піддаватися дії чого-небудь.
Він копав, і земля подавалася. Вона не дуже ще замерзла (О. Кобилянська);
Крутив [опришок] зубами сильно затягнуті вузли. Вузол подався (Г. Хоткевич);
Тамара підповзла, спробувала відхилити двері – вони подалися, не замкнені (А. Хижняк);
// перен. Піддаватися яким-небудь думкам, почуттям і т. ін.
Гадки й у неї [Галі] схибнулися... – А справді? – неначе вітер провійнув в її серці. Одначе чула душа не подалася тому вітру .. – Ні, Мотря не така людина... (Панас Мирний);
// Зазнавати руйнування, псуватися.
Навіть ближчі крепацькі [кріпацькі] хати були ще добрі, тілько ті, що стояли в далекому кутку довгого двора, вже подались: декотрі перехнябились, декотрі вже розвалювались (І. Нечуй-Левицький).
5. Прогинатися, вгинатися під дією чого-небудь.
Вони пройшли повз дерева до рундучка, що шатавсь [хитався] і подавався під ногою (Марко Вовчок);
Гупала [Софія] босими п'ятами по долівці, по подвір'ю і відчувала, як земля на подвір'ї м'яко подається під нею (Є. Гуцало);
В одному місці під ним, як на ресорах, подався болотяний ґрунт (М. Стельмах).
6. перен. Відступати від чого-небудь, поступатися чимсь кому-небудь.
Оттак-то Денис усе заїдався з Трохимом .. Трохим же, як був собі плохіший, то .. усе й подавався (Г. Квітка-Основ'яненко);
Прикрутив [пан] усіх так, що й дихнути годі! Правда, громада не відразу подалася (І. Франко);
Кожного разу, як я бачу ворогів – стільки хоробрості мені підбавляється! Справжній герой той, хто такого часу не злякається і назад не подасться (П. Тичина).
7. Худнути, марніти, занепадати здоров'ям.
Не тільки що кожний день, вона [Галочка] кожний час подавалася усе більш, усе більш і кожний вечір вона вже була не така, як була ранком (Г. Квітка-Основ'яненко);
За одним із столів – Цупович, невеличкого росту, лисавий блондин, колись огрядний, тепер трохи подався (Я. Галан);
// Гіршати, занепадати (про здоров'я).
Здоров'я його подалось.
8. розм. Ставати ширшим, просторішим.
Черево не дерево – подасться (Номис);
Широкая да улиця Да ще й подалася (П. Чубинський).
9. звичайно із запереч., розм. Те саме, що дава́тися 1.
Одна думка обганяла другу; .. вони од його тікали, зникали, одні тільки краї на одну хвилиночку проносились, поки не злилися в одну думку: як-не-як, а живцем не податися в руки! (Панас Мирний).
10. тільки недок. Пас. до подава́ти¹ 1, 3–5, 7–10, 12–14.
Їли все, що подавалося і що можна було з'їсти (З. Тулуб);
Пальне подається найчастіше насосами (з наук.-попул. літ.);
В механічні цехи інструментальних заводів метал подається у вигляді заготовок (з навч. літ.);
Молодь .. зрозуміла, що це їй подається рахунок за неполадки з машинами, і при останніх словах лектора насторожилась, захвилювалась (Г. Коцюба);
Трудно було розібрати, що він казав, та всі знали, що то подається знак рушати (С. Васильченко).
У спаш уско́чити (забрести́, пода́тися і т. ін.) див. вска́кувати.
◇ Іти́ (йти) / піти́ (пода́тися) у [широ́кий] світ (в світи́, в світа́) див. іти́;
(1) Куди́ не пода́йся – скрізь, з усіх боків.
– І чеберяв би далі, та, куди не подайся – усюди стіни заважають [на печі]! (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)