подать

ПО́ДАТЬ, і, ж.

У Російській імперії – податок з селян та міщан.

Батько й мати все говорили синові, що восени треба їм шукать невістки, що вони старі, а панщина важка, податі великі (І. Нечуй-Левицький);

По грошу складав [Дем'ян], щоб купити ґрунт, і все не міг, з'їдали податі, штрафи та побори (І. Цюпа);

* Образно. Верба на березі похила Та жінка, що з малим дівчам .. Дівча з землі збирає подать – І синє, й біле, і багрець (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. подать — по́дать іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. подать — див. податок  Словник синонімів Вусика
3. подать — -і, ж. У дореволюційній Росії – податок із селян та міщан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. подать — Податок, див. налог, оклад  Словник чужослів Павло Штепа
5. подать — По́дать, -ті, -ті, -даттю; -даті, -датей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. подать — ПОДА́ТОК (встановлюваний державою обов'язковий збір з населення, підприємств, організацій і т. ін.), ПО́ДАТЬ заст., ПОДА́ЧА заст., ЧИНШ заст., ОКЛА́Д заст., ОБРО́К заст., О́ПЛАТЬ заст., ОПЛА́ТКИ заст., ПОЛІ́ТОК діал., ДРА́ЧА діал.  Словник синонімів української мови
7. подать — ПО́ДАТЬ, і, ж. У дореволюційній Росії — податок з селян та міщан. Батько й мати все говорили синові, що восени треба їм шукать невістки, що вони старі, а панщина важка, податі великі (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
8. подать — рос. подать найпростіша форма прямого податку за феодалізму, що стягувалась у рівних сумах, незалежно від розміру доходу чи майна платників податків.  Eкономічна енциклопедія
9. подать — Подать, -ти ж. = податок. Ой сам же Бог бачить з неба, що на подать грошей треба. Чуб. V. 621.  Словник української мови Грінченка