подвір'я
ПОДВІ́Р'Я, я, с.
1. Обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло хати, дому і т. ін.; двір.
Ходить він по подвір'ю, никає, то в садок подасться, постоїть під деревом і знов у двір (М. Коцюбинський);
В хмурих думах він підходить до просторого подвір'я Омеляна Шмалія, огородженого дощаним .. парканом (М. Стельмах).
2. Хата разом з усіма господарськими будівлями; індивідуальне селянське господарство.
Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір'я (Номис).
3. Приміщення для тварин, реманенту, різних матеріалів і т. ін.
До вечора він зробив більше двадцяти знімків: на шахтнім подвір'ї, в їдальні, в гуртожитку, в управлінні (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)