подобизна
ПОДОБИ́ЗНА, и, ж.
Те саме, що подо́ба 1, 3.
Ані одна брутальна чи цинічна рисочка не закаламутила того світлого, чистого образа, який зложився в моїй душі в її подобизну (І. Франко);
Він написав негативну рецензію зовсім не тому, що йому нашептав це якийсь злий ангел у подобизні Кошарного (П. Загребельний);
[Годвінсон:] Ти ж пам'ятаєш тую подобизну, що він зліпив на глум, неначе з мене? (Леся Українка);
Вона скривила уста в подобизні посміху (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)