подовжній
ПОДО́ВЖНІЙ, я, нє і ПОДО́ВЖНИЙ, а, е.
1. Який розміщується, проходить по довжині, вздовж чого-небудь; протилежне поперечний; поздовжній.
На дубових лавах сиділи жінки: на причільній Мотря в оксамитовій керсетці, а збоку на подовжній – Мелашка Семениха (Іван Ле).
2. діал. Довгастий.
Село й присілки лежали не там, де лежить теперішня Тухля, але геть вище серед гір, у просторій подовжній долині (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)