подоляки

ПОДОЛЯКИ́, і́в, мн. (одн. подоля́к, а́, ч.; подоля́чка, и, ж.).

Те саме, що подоля́ни.

[Митро:] Були тут [на вічі] і як браття віталися наші люди з різних, хоч і найдальших, закутків нашого краю. Гуцули від Жабйого і подоляки від Гусятина (І. Франко);

Угорець, ніяково посміхаючись, передав подолякові сокиру (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. Подоляки — Подоляки́ множинний іменник населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. подоляки — -ів, мн. (одн. подоляк, -а, ч.; подолячка, -и, ж.). Те саме, що подоляни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подоляки — пол. політичне угруповання у Сх. Галичині, сформоване в 60-70-х XIX ст.; згуртувало найконсервативнішу частину поміщиків; прихильники автономії Галичини, збереження переваги поміщиків, противники поступок щодо укр. населення.  Універсальний словник-енциклопедія
4. подоляки — ПОДОЛЯКИ́, і́в, мн. (одн. подоля́к, а́, ч.; подоля́чка, и, ж.). Те саме, що подоля́ни. [Митро:] Були тут [на вічі] і як браття віталися наші люди з різних, хоч і найдальших, закутків нашого краю. Гуцули від Жабйого і подоляки від Гусятина (Фр.  Словник української мови в 11 томах