подриґати
ПОДРИ́ҐА́ТИ, и́ґа́ю, и́ґа́єш, док., розм.
Дриґати ногами, лапами якийсь час.
Сівши, зараз подриґала [бджола] ніжками, мов до чого нечистого торкнулася (Панас Мирний);
Він перекинувся головою вниз, покотився в яр, став там дубала, подриґав ногами (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)