подрібити
ПОДРІБИ́ТИ, дріблю́, дрібиш; мн. подріблять; док., що.
Те саме, що подроби́ти.
Ангель [ангел] і сказав: возьми [візьми] ж їх та подріби та й закопай у яму (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ПОДРІБИ́ТИ, дріблю́, дрібиш; мн. подріблять; док., що.
Те саме, що подроби́ти.
Ангель [ангел] і сказав: возьми [візьми] ж їх та подріби та й закопай у яму (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)