Словник української мови у 20 томах

подрібити

ПОДРІБИ́ТИ, дріблю́, дрібиш; мн. подріблять; док., що.

Те саме, що подроби́ти.

Ангель [ангел] і сказав: возьми [візьми] ж їх та подріби та й закопай у яму (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. подрібити — Подріби́ти, -блю́, -биш гл. = подробити. Ангель і сказав: возьми ж їх та подріби та й закопай у яму. Рудч. Ск. І. 34.  Словник української мови Грінченка