подріботіти
ПОДРІБОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПОДРІБОТА́ТИ, бочу́, бо́чеш, док., розм.
Піти, побігти дрібними, частими кроками.
Панотця наче не було в стайні, хутенько подріботав до хати (Л. Мартович);
Пріська хотіла запитати, чого їй треба, але дівчинка вже подріботіла до покутя (Л. Яновська);
Малі конята ліниво подріботіли дорогою у житах (О. Гаврилюк).
Словник української мови (СУМ-20)