пожмурити

ПОЖМУ́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. пожму́р; док., що, рідко, тільки зі сл. око, очі і т. ін.

Якийсь час, сильно стискаючи повіки, прикривати ними очі; помружити.

Зам вийшов із-за столу, щоб роздивитися на Дороша, пожмурив на нього короткозорі очі (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. пожмурити — пожму́рити дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пожмурити — -рю, -риш; наказ. сп. пожмур; перех., рідко. Док. до жмурити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожмурити — ПОЖМУ́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. пожму́р; перех., рідко. Док. до жму́рити. Зам вийшов із-за столу, щоб роздивитися на Дороша, пожмурив на нього короткозорі очі (Тют., Вир, 1964, 147).  Словник української мови в 11 томах