пожнивний

ПОЖНИ́ВНИЙ, а, е.

1. Який проводиться після жнив.

Для пожнивних посівів використовують [на Чернігівщині] площі з-під ячменю, .. а інколи й озимої пшениці (з наук. літ.);

Пожнивна оранка.

2. Який висівають, який росте, визріває після жнив.

Застосування пожнивних культур – кукурудзи на силос та люцерни – дає змогу виробити значну кількість кормів, добре збалансованих на білок (з наук. літ.).

3. Який залишається після жнив.

Щоб не витрачати грубі корми для підстилання, сільські трудівники заготовляють пожнивні рештки (стерню), торф, болотні водорості (з наук.-попул. літ.);

Завзятому – хвала! Завзятому – любов! Хай все в душі згорить, немов стерня пожнивна, А іскорка надій світитиме їй дивна (М. Годованець).

Значення в інших словниках

1. пожнивний — пожни́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пожнивний — -а, -е. 1》 Який проводиться після жнив. Пожнивна оранка. 2》 Якого висівають, який росте, визріває після жнив. 3》 Який залишається після жнив.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожнивний — ПОЖНИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який проводиться після жнив. Для пожнивних посівів використовують [на Чернігівщині] площі з-під ячменю, ..а інколи й озимої пшениці (Хлібороб Укр., 5, 1964, 8); Пожнивна оранка. 2. Який висівають, який росте, визріває після жнив.  Словник української мови в 11 томах