Словник української мови у 20 томах

позаворожувати

ПОЗАВОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, док.

1. Справляючи надзвичайно приємне враження, ви́кликати в усіх або багатьох почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю.

Прегарна дівчина позаворожувала чоловіків своєю вродою (з газ.).

2. кого, що. Нібито вплинути на людей або природу, зробивши магічні дії, рухи й замовляння (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).

Стара відьма позаворожувала всю худобу, дерева й кущі (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. позаворожувати — позаворо́жувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позаворожувати — -ую, -уєш, док. Заворожити усіх або багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаворожувати — Позаворожувати, -жую, -єш гл. Заворожить (многихъ).  Словник української мови Грінченка