позакрадатися
ПОЗАКРАДА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Непомітно пройти, пробратися кудись, підійти до когось, чогось (про всіх або багатьох).
Ніхто й не вгледів, як вони позакрадалися в садок (Сл. Б. Грінченка).
2. перен. Про думки, почуття тощо – мимоволі, непомітно з'явитися, виникнути в уяві, в пам'яті, у голові, в серці (про все або багато чого-небудь).
Після багатьох невдач хлопцеві позакрадалися настирливі думки про власну неспроможність будь-що робити (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)