позамуровувати

ПОЗАМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

1. Наглухо закласти камінням або цеглою все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Де були вікна, – позамуровував (Сл. Б. Грінченка).

2. перен. Покрити льодом, інеєм шибки, вікна і т. ін.

Мороз малі віконця позамуровував (Панас Мирний);

// безос.

Тепло аж проситься в душу – тим щиріше, що вікна геть позамуровувало (А. Свидницький).

Значення в інших словниках

1. позамуровувати — позамуро́вувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позамуровувати — -ую, -уєш, док., перех. Замурувати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. || перен. Покрити льодом, інеєм шибки, вікна і т. ін. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позамуровувати — Позамуро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. позамуровувати — ПОЗАМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Замурувати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Де були вікна, — позамуровував (Сл. Гр.); // перен. Покрити льодом, інеєм шибки, вікна і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
5. позамуровувати — Позамуровувати, -вую, -єш гл. 1) Задѣлать камнемъ, кирпичемъ (во множествѣ). Де були вікна, — позамуровував. 2) Засыпать снѣгомъ; покрыть окна слоемъ снѣга и льда. Мир. ХРВ. 57. Мороз вікна позамуровував. Сим. 232. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало. Мир. Пов. І. 112.  Словник української мови Грінченка