позастигати
ПОЗАСТИГА́ТИ, а́є, а́ємо, док.
1. Застигнути, захолонути (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).
Холодець на балконі позастигав.
2. перен. Перестати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).
Ніщо не могло стримати жеребця, що мчав тепер наниз. Тільки позастигали з дива постаті колгоспників, дивлячись услід (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)