позатверджувати

ПОЗАТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

Затвердити всіх або багатьох, все або багато чого-небудь.

Позатверджувати постанови;

Позатверджувати кандидатів на посаду мера.

Значення в інших словниках

1. позатверджувати — позатве́рджувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позатверджувати — Позатве́рджувати, -джую, -єш гл. Утвердить (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка