позатуляти

ПОЗАТУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і розм. ПОЗАТУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док.

1. кого, що. Закривши, загородивши, зробити невидним повністю або частково все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Позатулявши хустками та ряднами вікна, приступили [школярі] до діла (С. Васильченко);

В селі люди матами з околоту позатуляли вікна (С. Чорнобривець);

– Фірмани .. позатулювали коням очі і так ведуть їх через міст! (І. Франко).

2. що. Заткнути отвори скрізь або в багатьох місцях.

Дірки в огорожах, які поробили собі собаки, коти й півні, місцеві господарки позатуляли старими шапками (І. Сенченко).

◇ (1) Позатуля́ти / позату́лювати роти́ кому, фам. – не дати нікому можливості заговорити, висловитися.

[Галя:] Та що се ви до мене причепились? Я вам роти позатуляю зараз (В. Самійленко);

А писарчук та староста крутять так, щоб ік своїй вигоді повернути.., а після, як виявиться.., то вони .. всім роти позатулюють або просто очі горілкою позаливають... (Грицько Григоренко);

(2) Роти́ позатуля́ти (д) див. затуля́ти.

Значення в інших словниках

1. позатуляти — позатуля́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. позатуляти — -яю, -яєш і розм. позатулювати, -юю, -юєш, док., перех. 1》 Закривши, загородивши, зробити невидним повністю або частково все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. 2》 Заткнути отвори скрізь або в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позатуляти — затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т. ін.). 1. Замовкати, мовчати.  Фразеологічний словник української мови
4. позатуляти — ПОЗАТУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і розм. ПОЗАТУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Закривши, загородивши, зробити невидним повністю або частково все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Позатулявши хустками та ряднами вікна, приступили [школярі] до діла (Вас.  Словник української мови в 11 томах