позаяк
ПОЗАЯ́К, спол., розм.
Оскільки; тому, що; через те, що.
Позаяк цікавого не маю що писати, тягтиму далі свою подорож, хоч, може, вона тобі теж не цікава (М. Коцюбинський);
Якби я вмів писати оповідання, то міг би заробити і в своїй літературі з “Київ. старини”, але позаяк не вмію, то мушу вдатись у переклади (В. Самійленко);
– У вчених людей завжди буває лисина. Ось ти вивчишся, і в тебе буде, позаяк – голові ж робота велика (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)