Словник української мови у 20 томах

позаіржавлювати

ПОЗАІРЖА́ВЛЮВАТИ, ює, юють, док.

Стати іржавим, узятися іржею (про все або багато чого-небудь).

Багато безоглядної техніки за зиму позаіржавлювало.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. позаіржавлювати — позаіржа́влювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позаіржавлювати — Позаіржавлювати, -люємо, -єте гл. Заржавѣть (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка