Словник української мови у 20 томах

позвінчувати

ПОЗВІ́НЧУВАТИ, док., кого, розм.

Здійснивши церковний обряд, з'єднати церковним шлюбом усі або багато пар молодих; повінчати всіх або багатьох.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. позвінчувати — Позвінчувати, -чую, -єш гл. Повѣнчать (многихъ).  Словник української мови Грінченка