Словник української мови у 20 томах

позголювати

ПОЗГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що.

Збрити, зголити все або багато чого-небудь.

Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодшали (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. позголювати — позго́лювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позголювати — -юю, -юєш, док., перех. Зголити все чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позголювати — ПОЗГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зголити все або багато чого-небудь. Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодшали (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. позголювати — Позго́лювати, -люю, -єш гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.  Словник української мови Грінченка